- витирання
- -я, с.Дія за знач. витирати 1), 4), 5).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
витирання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
губка — I и, ж. Зменш. пестл. до губа I 1). II и, ж. 1) перев. мн. Найпростіші багатоклітинні безхребетні тварини, що живуть перев. у теплих морях і ведуть сидячий спосіб життя. 2) М який, пористий кістяк окремих видів цих тварин, що добре вбирає вологу… … Український тлумачний словник
носовий — а/, е/. 1) Прикм. до ніс. •• Носова/ кровоте/ча виділення крові із зовнішніх отворів носа або через носоглотку. Носова/ порожни/на порожнина у передній частині лицьового черепа, розділена перегородкою на дві половини, що відкриваються попереду… … Український тлумачний словник
носовик — а/, ч. Хусточка для витирання носа, обличчя і т. ін … Український тлумачний словник
рушник — а/, ч. 1) Довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної, полотняної і т. ін.) для витирання обличчя, тіла, посуду тощо. •• Стале/вий (стальни/й) рушни/к довгий лист сталі для піднімання затонулих суден. 2) Шматок декоративної тканини з вишиваним… … Український тлумачний словник
серветка — и, ж. 1) Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, що його використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і губів. || Такий же виріб із тканини, що використовується для різних… … Український тлумачний словник
стирка — и, ж. Шматок тканини (звичайно тієї, що була у вжитку), яку використовують для витирання чого небудь … Український тлумачний словник
стирок — рка, ч., діал. 1) Витерта, пошарпана річ. 2) Рушник для витирання посуду … Український тлумачний словник
хустка — и, ж. 1) Шматок тканини або в язаний, трикотажний виріб, перев. квадратний, який пов язують на голову, шию, напинають на плечі. || Атрибут весільного обряду. 2) Невеликий шматок тканини квадратної форми для сякання, а також витирання носа, рота,… … Український тлумачний словник
губка — і заст. губа Богослужбовий предмет, який використовують для обмивання та обтирання євхаристійного посуду після його використання або для витирання мира з тіла охрещуваного; заст. муса … Словник церковно-обрядової термінології